В рамках тижня Права

        В рамках проведення в районі тижня правових знань проведено тематичний масовий захід «Подорож у Країну Права» який проведений для учнів Іршавської Загальноосвітньої школи I-III ст №1 який підготував режисер-постановник дитячого зразкового музично –драматичного театру «Пролісок» Василь Філеш.
       Учасники заходу брали активну участь в обговоренні вчинків скоєних казковими героями у фрагментах з вистав «Урок права», «Сила і Закон», «Коза-дереза», «Попелюшка», «Таємниця листування» ролі яких вдало виконали учасники театру Євгенія Ваш, Ганна Стільник, Тетяна Ляшко, Іванна Філеш, Іванна Воробканич, Олександра Свида, Анастасія Лендєл, Дарина Ізай, Марк Уйгелій, Владислав Ізай, Іван Паньканинець, Василь Ливдар, Сергій Скоблей, Аніта Помазан.
       На закінчення всі учасники заходу повторювали за казковими героями закони про Права дитини. Директор Іршавського районного будинку культури Канчій Едіта Василівна подякувала учасникам зразкового дитячого музично-драматичного театру «Пролісок» за проведений масовий захід , педагогічному колективу та учням Іршавської ЗОШ I-III ступенів №1.   

                                                         

Нова звитяга

Вікторія Воробканич з села Лоза що на Іршавщині визначилася зі своїми творчими вподобаннями ще багато  років тому. Спів став для неї невід’ємною частиною життя.

Про наполегливість співачки свідчить той факт, що найбільше вона цінує перемоги, до яких ішла довгий час, із вдячністю отримуючи диплом за друге чи третє місце, але, безумовно, прагнучи стати першою.

Наставниці юної співачки викладачі Іршавської дитячої школи мистецтв, Олеся Іванівна Мейсарош – викладач  вокалу та Бердар Любов Василівна – викладач фортепіано.  Сценічний образи юної зірки завжди до дрібниць продумані, вона й чути не хоче про стандартні костюми. У її вбранні, майже, завжди присутній якийсь сяючий елемент, що ніби нагадує дівчинці, що справжня музика покликана випромінювати світло душі.

І ось нове досягнення. Вікторія взяла участь у ХІV Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні та популярної музики «Червона рута», фінальна частина якого проходила цього року в Маріуполі.

Фестиваль складається з чотирьох етапів:

1 етап. Обласні відбіркові конкурси.

2 етап. Школа-майстерня для переможців та резервістів обласних   

             відбіркових конкурсів. 

3 етап. Заключний етап фестивалю - фінал. 

4 етап. Виготовлення і поширення аудіо- та відеопродукції фестивалю. 

За підсумками двох перших етапів Вікторія Воробканич пройшла до третього етапу, тобто фіналу. І за підсумками фіналу Вікторія стала дипломанткою фестивалю. Хочеться відмітити, що конкурсанти на фестивалі не поділяються за віковими критеріями і Вікторія була однією з наймолодших учасниць.

Батьки та сама співачка хочуть подякувати голові  Іршавської районної ради Івану Івановичу Савко та депутатам за допомогу у здійсненні поїздки на фестиваль.

Куди спрямує Вікторію життя після здобуття освіти в музичній школі, поки що таємниця для всіх. Але й донька, й мама, й тато  беззастережно вірять в те, що їй усміхнеться творча удача, і в те, що самовіддана праця обов’язково відкриє їй шлях до мистецьких вершин. Сьогодні ж Вікторія Воробканич продовжує співати про дитинство, яке незабаром залишиться за плечима, про маму, яка готова зняти для своєї дитини й зірку з неба. Ми всі їй бажаємо досягнути нових вершин, тим самим здобути визнання для себе та нашої талановитої Іршавщини.

Художній керівник

Іршавського районного

будинку культури

Іван Котубей

 

Народний хор ветеранів

на «Словенській веселіці 2015»

     Цими вихідними здійснив свою чергову творчу поїздку народний хор ветеранів Іршавського РБК на обласне свято словацького мистецтва «Словенська веселіца – 2015», що проходило в цьому році у м. Перечині. За словами голови культурно-освітньгої організації «Матіца Словенська» в Україні, головного організатора свята Йосипа Гайніша: «Ми раді вітати на нашому святі таких поважних гостей, як хор ветеранів з Іршави, що співають словацькі народні пісні. Це для нас велика честь». І справді, глядачі аплодували, слухаючи словацьку народну пісню «Там около Левочі» та «У неділю рано, раз», а ведучий фестивалю Янко Поханіч (Словаччина)  кожну учасницю хору провів зі сцени поцілунком. Колектив повернувся додому у піднесеному настрої з подякою від оргкомітету та пам’ятним подарунком від організаторів свята.

       Учасники хору ветеранів щиро вдячні Іршавському міському голові Степану Бобику за  сприяння та надання  допомоги всіх творчих виїздів колективу.

                                                                                 Оксана Сідор, керівник колективу

Знову з перемогою

Іршавщина здавна славиться своїми співочими талантами. Багато відомих співаків є вихідцями саме Іршавського району. І ось естафету підхоплює молоде покоління.

Юна співачка з села Лоза Вікторія Воробканич прийняла участь у щорічному  Міжнародному  конкурсі-фестивалі сучасної пісні і танцю імені Андрія Гріги  «Кришталеві грона» у місті Виноградів, який проходив з 25 по 27 серпня.

Протягом 3-х днів, починаючи з 25 серпня відбувалися півфінальні та фінальні концертні прослуховування конкурсантів.

Журі фестивалю згідно статусу було міжнародним: Світлана Боровик (Київ); Людмила Ложкіна (Кишинів); Едіна Ковач (Угорщина); Вирлана Евеліна (Румунія); Валерій Смірнов (Луцьк); Ерік Вайда (Київ).

Цьогоріч на фестиваль подали заявки понад 80 учасників та колективів. Вікторія Воробканич виступала у віковій групі з 12 до 15 років. Хочеться відмітити що Вікторія була наймолодшою конкурсанткою у своїй віковій категорії, але це не завадило їй скласти конкуренцію старшим учасникам.

У запеклій боротьбі будучи протягом конкурсу сьомою, у фінальному турі наша співачка зуміла зібратися і посісти високе друге місце.

Вікторія Воробканич зазначила що ця перемога не лише її заслуга але й її керівника,  викладача вокалу Іршавської дитячої школи мистецтв Олесі Мейсарош, та звукооператора Юрія Сідора, який допоміг у акомпонименті за що вона разом з батьками щиро їм вдячні.

Ми впевнені що у Вікторії буде ще багато творчих звитяг якими вона принесе славу не лише собі а й Іршавщині і вона повністю виправдає своє ім’я Вікторія, що в перекладі означає перемога.

Поїздка в Мадуніце

Карпатські гори, гострі схили яких чарують своєю непідступністю, величчю та красою, дубові й букові ліси, які так ошатно вкривають круті схили Татрів та Бескидів і, звичайно, буйний та неповторний Дунай – так нас, народний фольклорний ансамбль «Іршава», зустріла країна-сусід Словаччина. Проїхавши зі Сходу на Захід цією мальовничою країною, ми добрались до пункту призначення – невеличке селище Мадуніце, що знаходиться на відстані приблизно 80 км від Братіслави. Привід запросити наш колектив – дуже поважний, а саме 20 річниця свята, ніколи не здогадаєтесь, - цибулі(!). Саме так! Щороку, за сприяння керівного апарату села Мадуніце, всі жителі цього невеличкого поселення протягом двох днів радіють, відпочивають, дивуються, співають та танцюють з нагоди збору цибулевого урожаю. Свято таке ж масштабне як і кількість цибулевих посівів (14 га), оскільки популярні словацькі музичні гурти, закордонні гості (в тому числі і наш скромний колектив), місцеві знаменитості, аніматори та музиканти і навіть сам прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо – всі були задіяні цьогоріч у вшануванні звичного всім нам овоча – цибулі. 

Варто відмітити, що гостинності наших сусідів – немає меж: прийом, розміщення та проживання наше, а ми перебували там 3 дні та 2 ночі, було організовано на хорошому рівні, хоч і селище невеличке (всього 2200 осіб населення) і скромне та своїм гостям вони радо догоджають. Красива сцена, хороший музичний супровід та технічне забезпечення зробили наш виступ та виступи всіх колег – запальними, колоритними і, не побоюсь цього слова, феєричними. Майже всі жителі цього населеного пункту приєднались до нас незважаючи на дощик, який почав чомусь плакати але швиденько перестав почувши записану в нашому рідному Іршавському районі – Раківчанку. Темп, емоції та настрій, з якими ми танцювали на сцені, змогли розвіяти хмари, даруючи прицьому позитивний настрій гостям свята та безпосередньо всім нам. Файне самопочуття в наших сусідів було також завдяки гостинцям, що ми привезли з глибинки Закарпатського краю до глибинки Трнавського краю і які вручили старості (голові) селища Мадуніце – пані Алені. Яка в свою чергу подарувала всім учасникам колективу по невеликому та все ж важкенькому, плетеному і на вигляд жовтенькому мішечку, чого б ви думали? – правильно, Цибульки.

Після офіційної частини наш колектив, очолюваний заслуженим працівником культури України – Надією Мельник-Гудь, зміг поспілкуватись з організаторами та поважними гостями Фестивалю цибулі. Автор даної статті навіть пройшов передкастинг до чоловічого хору, що мав виступати на наступний день фестивалю. Та не судилось поспівати з словацькими побратимами нашому колективу, оскільки подякувавши мальовничому, невеличкому але дуже приємному та гостинному Мадуніце, ми вирушили до столиці Австрії – Відень.

Після багатогодинної поїздки серед рівнин Словаччини, під пильним наглядом вітряків, які, здавалося б, сумно але покірно ловлять пориви вітру  виробляючи електроенергію на благо людей, нас зустрів Відень. Мудрий, поважний і гордовитий він розкрив свої вулиці для нашої насолоди. А задоволення, скажу я вам, було безмежне. Височенні шпилі готичних соборів (в одному з них нам пощастило чути органний концерт видатних німецьких класиків музичного мистецтва), вишукані палаци, інтригуючі та старовинні музеї, постаменти та пам’ятники аж занадто вміло переплітались з сучасними архітектурними дивами, модними бутіками та шикарними автомобілями. Прогулюючись містом, не покидала, певно, кожного з нас думка про те, що колись цими вулицями ходили найвеличніші люди, митці, генії, поети, композитори, серед яких такі видатні особи, як Гайдн, Моцарт, Штраус, Шуберт, Бетховен, Фрейд, Юнг. Можна впевнено сказати, що Відень прекрасне творіння людського генія, виражене в архітектурі, мистецтві та атмосфері.

З важким серцем та з надзвичайно приємними враженнями, що не може не викликати дисонанс, ми продовжили нашу подорож. Проїжджаючи нічний Будапешт, який манив своїми вогнями, мостами, що давали змогу нам їхати до нашого чарівного, рідного краю, ми відчували і радість і сум одночасно. Адже дякуючи нашим спонсорам – людям, які щиро підтримують наш ансамбль та начальнику іршавського районного віддділу культури Матіко Ганні Михайлівні та , звичайно, нашому керівнику – Надії Іванівні Мельник-Гудь ми змогли обмінятись культурним досвідом з нашими сусідами, відпочити та проникнутись особливостями національного словацького духу; надихнулись величним архітектурним та мистецьким скарбом Австрії, що нам показав прекрасний Відень. Радості від усвідомлення насиченості нашого уік-енду немає меж. Та трохи суму все ж присутньо: хотілося б погастролювати в тих краях подовше. Щиро сподіваємось, що наші словацькі друзі запросили нас не востаннє, оскільки обом сторонам проведеного заходу все надзвичайно сподобалось.

Хай родится цибулька

Хай рясніють городи

Бо звичний цей овоч

Єднає народи

Автор: Юрій Танько, учасник народного фольклорного ансамблю «Іршава»

«Тобі Україно»

І зацвіте в саду калина, 

І нагадає нам вона,

Що ми усі – одна родина

І Україна в нас одна!

Минулої неділі, 23 серпня, на центральній площі Іршави було неабияк гамірно та цікаво, віддалеку було чутно звучання патріотичних пісень, а люди були по-святковому у вишиванках… - Іршавщина відзначає День Незалежності України.

Найголовніше свято країни наш район святкував у рамках районної культурно-мистецької акції «Тобі Україно», за участі аматорських колективів та майстрів народної творчості Ільницької сільської ради.

Святкування розпочалося з відкриття персональної виставки члена Національної спілки Народних майстрів України, Любові Матіко з нагоди 50 річного ювілею у виставковій залі районного будинку культури. Експозиція налічувала біля 50 живописних полотен. Відкрила виставку головний спеціаліст відділу культури і туризму райдержадміністрації Людмила Бабинець. В адресу мисткині лунало багато привітань від голови районного народного об’єднання художників та нородних майстрів «Колорит Боржави», члена Національної спілки художників України Василя Філеша, художника Михайла Дочинця, директора Ілницької дитячої школи мистецтв Олени Ісак, настоятеля Свято-Петро-Павлівського православного храму міста Іршава отця Василія. Низанку закарпатських мелодій подарували ювілярці її колеги, інструментальний ансамбль викладачів Ільницької дитячої школи мистецтв.

Після ознайомлення з виставкою святкове дійство перенеслося на площу перед районним будинком культури. Зі вступним вітальним словом до присутніх звернулися в.о. Ільницького сільського голови Ольга Шестак, депутат райради Василь Павлище та головний спеціаліст відділу культури і туризму райдержадміністраці Людмила Бабинець. Після чого, музично-хореографічною композицією «Ласкаво просимо» розпочалася концертна програма. Піснею «Україно» порадував всіх Богдан Білозір.

Загалом святковий концерт налічував понад тридцять різних номерів. Це були і хореографічні постановки, і українські народні танці, і музичні привітання, які виконували як зовсім юні таланти Ільниці, так і досвідчені, а це: Злата Лівак, Даринка Староста, вихованці ДНЗ №1, Іринка Варцаба, Ніна Цуцкова, Стас Гіга, Тетяна Пилипко,  учні Ільницької школи-інтернату, танцювальний колектив «Юність» (керівник Тетяна Черничко), Христина Ляшко, Ванеса Квак, учасники дитячої зразкової студії естрадної пісні «Ліра» (керівник Ельвіра Гавацко) викладачі Ільницької школи мистецтв, вокальний народний ансамбль «Ільничанка» (керівник Богдана Ляшко), троїсті – музики клубу Ільниця-Новоселиця та інші.

Хочеться відмітити, що кожен із номерів був по-особливому унікальним, а чудові тематичні вбрання додавали надзвичайної яскравості. Це ще один доказ того, що на Іршавщині живуть не тільки працьовиті, але й безмірно талановиті люди.

Окреме спасибі за чарівність та професіоналізм хочеться висловити ведучим цієї акції: Наталії Варваринець, Юрію Мельнику, Богданці Ляшко та Полінці Тернинко.

На площі народні майтрині Вікторія Капітан, Марія Ляшко, Любов Матіко, Ганна Гудевок представили свої вироби (вишивка, бісероплетіння, розпис тарілок, в’язання) та показали майстер-класи для всіх бажаючих.

Також свої роботи представили підприємства та установи, які працюють на території Ільницької сільської ради.

Отож і глядачі, і самі учасники залишилися неабияк задоволеними. Свято вдалося! Можна з упевненістю сказати, що Іршавщина гідно відзначила 24-й День народження своєї Батьківщини – у колі щирості, патріотизму та любові до України.

Слава Україні!
Героям слава!