вівторок, 25 лютого 2014 р.

Благодійний концерт  в пам’ять Героїв Євромайдану
             Події, що сталися в Україні протягом грудня-лютого, вразили весь світ. Наша країна переживає тяжкі випробування. Дні, що змінили нашу країну стали не байдужими і для жителів нашого району.
            Співчуття і розуміння ситуації  з’явилися і в учасників народного хору ветеранів Іршавського районного будинку культури, які вирішили дати благодійний концерт в пам’ять загиблим на Майдані Незалежності в Києві.
             Концерт  відбувся в м. Ужгороді в обласному медичному науково-практичному центрі «Реалібітація». Хор та всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Героїв Євромайдану,  далі була «Молитва за Україну» М. Лисенка, духовні твори «Отче наш» Я. Янишевича, «Просимо тя, Діво» І. Штимака.  З сумом, та інколи витираючи сльози, слухали виступ хору відпочиваючі  та медичний персонал центру. Також прозвучала патріотична тематика «Рідна Верховина» М.Кречка, візітівка хору «Не стареют душой ветераньІ» та інші.  Крім того присутніх було ознайомлено з історією створення колективу та його 25-річним творчим шляхом. Поверталися додому  гідно, що зуміли виразити частинку свого співчуття в пам'ять загиблим Героям
Оксана Сідор, провідний методист Іршавського РБК,
керівник колективу

понеділок, 17 лютого 2014 р.

«Кохання – музика душі»
           Саме під такою назвою 16 лютого на площі м. Іршави перед районним будинком культури пройшла концертна програма присвячена Дню святого Валентина. Своїм чудовим співом жителів та гостей м. Іршави радували естрадні виконавці району такі як: Дмитро Свириденко, Мошкола Андрій, Вікторія Воробканич, Інеса Спасюк, Михайло Черничко, Іванна Лутак, Іван Щадей, Катерина Сапожник, Ванесса Квак, Анастасія Бокотей, Яна Козар, Поліна Тернинко,  гість з  м. Мукачево студентка педагогічного коледжу Маріанна Звербель та Вікторія Лендєл. Всі ці учасники являються учнями та учасниками студії естрадного співу «Ліра» БК «Шахтар» с. Ільниця (кер. Е. П. Гавацко), Іршавської дитячої школи мистецтв (кер. О. І. Мейсарош) та дитячого зразкового фольклорного ансамблю «Кирниченька» (кер. Е. В. Канчій). Також на площі були розміщені торгівельні палатки від Іршавського районного споживчого товариства та Білківського споживчого товариства пп. В. В. Мошколи, де гості мали змогу зігрітися гарячими напоями та смачними стравами.
            Після завершення концерту ведучі Ольга Дурда та Микола Боїшко оголосили святкову дискотеку, де всі бажаючі мали змогу відпочити та повеселитися.




вівторок, 4 лютого 2014 р.

До 95-річчя Василя Бурча
Народжений творити красу
            Хто хоч раз побував у гірському селі Смологовиця, на все життя запам’ятав чарівні звори і долини, звивисту вулицю в лісовому масиві на пагорбі, вздовж якої красуються сучасні добротні будинки (на даний час тут знаходяться 87 дворогосподарств). Мало хто знає, що тут, в загубленому в чарівних лісах населеному пункті, 2 січня 1919 року народився Василь Бурч.
            Василь Васильович був наділений багатогранним талантом. Його знали як висококваліфікованого освітянина, талановитого художника, здібного музикознавця і активного громадського діяча. Його внесок у розбудову культурно-освітньої сфери в історії не тільки району, але й Закарпаття переоцінити неможливо. Працюючи директором Іршавської семирічної школи, він виховував юних художників, музикантів, організовував роботу гуртків художньої самодіяльності і технічної творчості, створював хори і успішно керував ними.
            Із 1967 по 1973 роки працював завідуючим обласним відділом народної освіти. За роки роботи на цій важливій і відповідальній посаді в області було зведено 208 середніх шкіл, педучилище, школи для дітей із вадами зору, слуху і мовлення. А місце для спорудження середньої школи №2 в м. Іршаві він запропонував особисто.
            В. Бурч був членом Спілки художників України, йому присвоєно почесне звання Заслужений працівник освіти, нагороджений педагогічною медаллю А. С. Макаренка та багатьма іншими державними нагородами. Минулого тижня з нагоди 95-річчя Василя Бурча у його рідній школі проведено місячник вшанування пам’яті. Спогадами про земляка поділилися старожили села Ганна Лендєл, Марта Цільо і Ганна Авроменко. Вони розповіли про його дитинство, казали, що він тягнувся і до народної пісні, і до пензля, і дуже любив читати книги, був допитливим. Напевне, саме це й спонукало його після закінчення місцевої школи піти вчитися у Свалявську горожанку. Потім були Мукачівська вчительська державна семінарія та Київський державний педінститут ім. Горького.
            Було про що розповісти про Василя Бурча і директору Іршавського будинку культури Едіті Токар. Вона дочка двоюрідної сестри Олени Іванівни – дружини В. Бурча. Цікавими були також і виступи екскурсоводів шкільного музею Мирослави Стільник і Мар’яни Пензеник, а також колишнього директора школи Юрія Синетаря.
           Після кожного виступу лунали пісні у виконанні екологічної бригади «Смерічка» Смологовицької ЗОШ І-ІІ ступенів та зразкового дитячого фольклорного ансамблю «Кирниченька» Іршавського районного будинку культури. Довгими тривалими оплесками зустрічали виступи Анастасії Бокотей з Іршави. Вона виконала пісні «Сто відсотків», «Дівчина горянка», «Зірка». Андрійко Мошкола із Білок виконав на «біс» пісні  «Ми – джерельце Карпат», «Ой на дуду…» та в’язанку закарпатських народних пісень.
            Прикрасив вечір пам’яті Василя Бурча і виступ Йосипа Чави із Собатина. Особливо до серця припали вірші «Гуси-лебеді», «Дві гітари», «Родина», «Лети, душа».
            Василь Бурч народжений творити красу. Він усе своє життя присвятив служінню народу, рідному краю. І добре, що в його рідному селі провели місячник вшанування небезвідомого земляка. Про таких людей як Василь Васильович слід пам’ятати.
Василь Шкіря