понеділок, 31 серпня 2015 р.

Поїздка в Мадуніце

Карпатські гори, гострі схили яких чарують своєю непідступністю, величчю та красою, дубові й букові ліси, які так ошатно вкривають круті схили Татрів та Бескидів і, звичайно, буйний та неповторний Дунай – так нас, народний фольклорний ансамбль «Іршава», зустріла країна-сусід Словаччина. Проїхавши зі Сходу на Захід цією мальовничою країною, ми добрались до пункту призначення – невеличке селище Мадуніце, що знаходиться на відстані приблизно 80 км від Братіслави. Привід запросити наш колектив – дуже поважний, а саме 20 річниця свята, ніколи не здогадаєтесь, - цибулі(!). Саме так! Щороку, за сприяння керівного апарату села Мадуніце, всі жителі цього невеличкого поселення протягом двох днів радіють, відпочивають, дивуються, співають та танцюють з нагоди збору цибулевого урожаю. Свято таке ж масштабне як і кількість цибулевих посівів (14 га), оскільки популярні словацькі музичні гурти, закордонні гості (в тому числі і наш скромний колектив), місцеві знаменитості, аніматори та музиканти і навіть сам прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо – всі були задіяні цьогоріч у вшануванні звичного всім нам овоча – цибулі. 
Варто відмітити, що гостинності наших сусідів – немає меж: прийом, розміщення та проживання наше, а ми перебували там 3 дні та 2 ночі, було організовано на хорошому рівні, хоч і селище невеличке (всього 2200 осіб населення) і скромне та своїм гостям вони радо догоджають. Красива сцена, хороший музичний супровід та технічне забезпечення зробили наш виступ та виступи всіх колег – запальними, колоритними і, не побоюсь цього слова, феєричними. Майже всі жителі цього населеного пункту приєднались до нас незважаючи на дощик, який почав чомусь плакати але швиденько перестав почувши записану в нашому рідному Іршавському районі – Раківчанку. Темп, емоції та настрій, з якими ми танцювали на сцені, змогли розвіяти хмари, даруючи прицьому позитивний настрій гостям свята та безпосередньо всім нам. Файне самопочуття в наших сусідів було також завдяки гостинцям, що ми привезли з глибинки Закарпатського краю до глибинки Трнавського краю і які вручили старості (голові) селища Мадуніце – пані Алені. Яка в свою чергу подарувала всім учасникам колективу по невеликому та все ж важкенькому, плетеному і на вигляд жовтенькому мішечку, чого б ви думали? – правильно, Цибульки.
Після офіційної частини наш колектив, очолюваний заслуженим працівником культури України – Надією Мельник-Гудь, зміг поспілкуватись з організаторами та поважними гостями Фестивалю цибулі. Автор даної статті навіть пройшов передкастинг до чоловічого хору, що мав виступати на наступний день фестивалю. Та не судилось поспівати з словацькими побратимами нашому колективу, оскільки подякувавши мальовничому, невеличкому але дуже приємному та гостинному Мадуніце, ми вирушили до столиці Австрії – Відень.
Після багатогодинної поїздки серед рівнин Словаччини, під пильним наглядом вітряків, які, здавалося б, сумно але покірно ловлять пориви вітру  виробляючи електроенергію на благо людей, нас зустрів Відень. Мудрий, поважний і гордовитий він розкрив свої вулиці для нашої насолоди. А задоволення, скажу я вам, було безмежне. Височенні шпилі готичних соборів (в одному з них нам пощастило чути органний концерт видатних німецьких класиків музичного мистецтва), вишукані палаци, інтригуючі та старовинні музеї, постаменти та пам’ятники аж занадто вміло переплітались з сучасними архітектурними дивами, модними бутіками та шикарними автомобілями. Прогулюючись містом, не покидала, певно, кожного з нас думка про те, що колись цими вулицями ходили найвеличніші люди, митці, генії, поети, композитори, серед яких такі видатні особи, як Гайдн, Моцарт, Штраус, Шуберт, Бетховен, Фрейд, Юнг. Можна впевнено сказати, що Відень прекрасне творіння людського генія, виражене в архітектурі, мистецтві та атмосфері.
З важким серцем та з надзвичайно приємними враженнями, що не може не викликати дисонанс, ми продовжили нашу подорож. Проїжджаючи нічний Будапешт, який манив своїми вогнями, мостами, що давали змогу нам їхати до нашого чарівного, рідного краю, ми відчували і радість і сум одночасно. Адже дякуючи нашим спонсорам – людям, які щиро підтримують наш ансамбль та начальнику іршавського районного віддділу культури Матіко Ганні Михайлівні та , звичайно, нашому керівнику – Надії Іванівні Мельник-Гудь ми змогли обмінятись культурним досвідом з нашими сусідами, відпочити та проникнутись особливостями національного словацького духу; надихнулись величним архітектурним та мистецьким скарбом Австрії, що нам показав прекрасний Відень. Радості від усвідомлення насиченості нашого уік-енду немає меж. Та трохи суму все ж присутньо: хотілося б погастролювати в тих краях подовше. Щиро сподіваємось, що наші словацькі друзі запросили нас не востаннє, оскільки обом сторонам проведеного заходу все надзвичайно сподобалось.

Хай родится цибулька
Хай рясніють городи
Бо звичний цей овоч
Єднає народи


Автор: Юрій Танько, учасник народного фольклорного ансамблю «Іршава»













«Тобі Україно»

І зацвіте в саду калина, 
І нагадає нам вона,
Що ми усі – одна родина
І Україна в нас одна!

Минулої неділі, 23 серпня, на центральній площі Іршави було неабияк гамірно та цікаво, віддалеку було чутно звучання патріотичних пісень, а люди були по-святковому у вишиванках… - Іршавщина відзначає День Незалежності України.
Найголовніше свято країни наш район святкував у рамках районної культурно-мистецької акції «Тобі Україно», за участі аматорських колективів та майстрів народної творчості Ільницької сільської ради.
Святкування розпочалося з відкриття персональної виставки члена Національної спілки Народних майстрів України, Любові Матіко з нагоди 50 річного ювілею у виставковій залі районного будинку культури. Експозиція налічувала біля 50 живописних полотен. Відкрила виставку головний спеціаліст відділу культури і туризму райдержадміністрації Людмила Бабинець. В адресу мисткині лунало багато привітань від голови районного народного об’єднання художників та нородних майстрів «Колорит Боржави», члена Національної спілки художників України Василя Філеша, художника Михайла Дочинця, директора Ілницької дитячої школи мистецтв Олени Ісак, настоятеля Свято-Петро-Павлівського православного храму міста Іршава отця Василія. Низанку закарпатських мелодій подарували ювілярці її колеги, інструментальний ансамбль викладачів Ільницької дитячої школи мистецтв.
Після ознайомлення з виставкою святкове дійство перенеслося на площу перед районним будинком культури. Зі вступним вітальним словом до присутніх звернулися в.о. Ільницького сільського голови Ольга Шестак, депутат райради Василь Павлище та головний спеціаліст відділу культури і туризму райдержадміністраці Людмила Бабинець. Після чого, музично-хореографічною композицією «Ласкаво просимо» розпочалася концертна програма. Піснею «Україно» порадував всіх Богдан Білозір.
Загалом святковий концерт налічував понад тридцять різних номерів. Це були і хореографічні постановки, і українські народні танці, і музичні привітання, які виконували як зовсім юні таланти Ільниці, так і досвідчені, а це: Злата Лівак, Даринка Староста, вихованці ДНЗ №1, Іринка Варцаба, Ніна Цуцкова, Стас Гіга, Тетяна Пилипко,  учні Ільницької школи-інтернату, танцювальний колектив «Юність» (керівник Тетяна Черничко), Христина Ляшко, Ванеса Квак, учасники дитячої зразкової студії естрадної пісні «Ліра» (керівник Ельвіра Гавацко) викладачі Ільницької школи мистецтв, вокальний народний ансамбль «Ільничанка» (керівник Богдана Ляшко), троїсті – музики клубу Ільниця-Новоселиця та інші.
Хочеться відмітити, що кожен із номерів був по-особливому унікальним, а чудові тематичні вбрання додавали надзвичайної яскравості. Це ще один доказ того, що на Іршавщині живуть не тільки працьовиті, але й безмірно талановиті люди.
Окреме спасибі за чарівність та професіоналізм хочеться висловити ведучим цієї акції: Наталії Варваринець, Юрію Мельнику, Богданці Ляшко та Полінці Тернинко.
На площі народні майтрині Вікторія Капітан, Марія Ляшко, Любов Матіко, Ганна Гудевок представили свої вироби (вишивка, бісероплетіння, розпис тарілок, в’язання) та показали майстер-класи для всіх бажаючих.
Також свої роботи представили підприємства та установи, які працюють на території Ільницької сільської ради.
Отож і глядачі, і самі учасники залишилися неабияк задоволеними. Свято вдалося! Можна з упевненістю сказати, що Іршавщина гідно відзначила 24-й День народження своєї Батьківщини – у колі щирості, патріотизму та любові до України.

Слава Україні!
Героям слава!