Іршавський міський будинок культури

Чверть віку творимо для людей

25 – це багато чи мало? Хтось спитає: «А чого 25? Якшо гривень – тоді мало, а якщо років – то вже досить багато». В даному випадку ми говоримо про народний фольклорний ансамбль «Іршава», який очолює його незмінний керівник та наставник, ідейний та музичний натхненник,Заслужений працівник культури України – Надія Іванівна Мельник-Гудь. Можна впевнено говорити, що факт існування колективу вже чверть століття – це в основному її заслуга. Адже зібрати «народні» таланти, які мають хист до музичного мистецтва, співу чи танцю – важка та кропітка робота. Потім складання репертуару колективу, постановка вокально-хореографічних номерів, їх «шліфування» і лише після низки організаційних моментів (функції менеджера колективу також виконує Надія Іванівна) та репетицій настає кульмінація - виступ на сцені. Тут не можна не згадати про незмінного та видатного хореографа ансамблю «Іршава», який відомий не лише в Україні, а й за теренами нашої Батьківщини – Заслуженого працівника культури України Михайла Андрійовича Шютіва. Вся концертна, хореографічна програма ансамблю є творчими доробками Михайла Андрійовича, крім, звичайно, власних постановок учасників колективу. Оскільки майже весь теперішній особовий склад «Іршави» мають хореографічну освіту.

Тож, завдяки Надії Іванівні та Михайлу Андрійовичу наш колектив гастролює, виступає, радуючи людей народною, і не лише, творчістю вже 25 років. І, наприкінці року, коли вже на п’ятки наступає зимонька-зима, хочеться підбити підсумки 2015-го, як ювілейної дати для «Іршави». Насправді, 2015 рік видався надзвичайно плідним, адже наш колектив відзначився на фестивалях, як на рідному Закарпатті так і за кордоном, Днях міст та сіл і виступами для гостей рідного краю.

Насамперед, приємно згадати літечко. Санаторій «Теплиця» (Виноградівський р-н), гори, свіже повітря, потічки – атмосфера усамітнення та оздоровлення. І які ж Карпатські гори без народної пісні й танцю? Тож наш ансамбль часто запрошують для виступів перед гостями з усієї України. І на то є кілька причин: по-перше, наша творчість розвеселяє відпочиваючих і дозволяє відчути себе в аутентичному карпатському середовищі; по-друге, ми стимулюємо людей до погляду на свої прадавні корені, на культуру, яка в крові кожного українця і яку потрібно пам’ятати і шанувати. Варто відмітити, що наш колектив часто запрошують в «Теплицю» і дуже добре приймають, тож думаєм, що виступати в тій чудовій місцині будемо ще неодноразово.

І з тої днини ми багато виступали в різних геолокаціях, зокрема с.Копашнево (Хустського району) на День села. Багато років колектив «Іршава» виступає в цьому мальовничому селі. Це поселення напряму пов’язане з фольклористикою краю, оскільки тут народився Іван Хланта - український фольклорист, літературознавець, бібліограф, мистецтвознавець і педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2004). І це не весь список регалій видатного нашого земляка. З під його пера вийшло багато збірок народних українських пісень записаних на теренах району та області. Тож з Копашневим «Іршаву» пов’язує не лише сусідство на карті області, а й багатовікова творчість, що передається з покоління в покоління – наш фольклор.

Подорожуємо далі і, звичайно, незабутньою видалась поїздка в Словаччину (смт. Мадуніце, «Фестиваль цибулі») і Відень. Дружня країна-побратим Словаччина, захоплюючий своєю поважністю, славною історією та культурою, столиця Австрії – Відень, виринають в свідомості найприємнішими спогадами, ностальгією, та бажанням повернутись в ті краї. Автор цих рядків вже описував згадану поїздку, тож хочеться лише додати, що в столицю європейської культури ми ще обов’язково приїдемо.

З далекого Відня вертаємось до рідного Мукачева, де відбувся фестиваль русинської пісні «Червена Ружа». Стіни драмтеатру гостинно прийняли наш ансамбль, і на сцені, де відбулося чимало постановок, інсценуацій та вистав, ми дали невеличку програму, в яку входили вокально-хореографічні постановки, що певною мірою відображали саме елементи русинської культури: тексти пісень, музика, танці. Звичайно, часу не вистачало на виконання обширної фольклорної програми нашого колективу але ми віддали всю свою енергію, вклали свою душу у кількахвилинний перформанс, адже хотілось представити фольклор Іршавщини на високому рівні, бути несхожими на всіх інших учасників фестивалю, а їх, до речі, було пребагато. І, здається, нам вдалось розрухати публіку запальним танцем і спонукати їх співати разом з нами.

Хвиля оживлення прокотилась по всьому залу одразу після перших звуків, що лунали від оркестру, майже всі глядачі підтупували ногами, аплодували в такт ударним і щиро посміхались та співали від душі. Певно, істинний образ русина - це життєрадісна людина, яка попри всі незгоди та буденні негаразди вміє відкрити свою душу прекрасному, заспівати, підтримати та посміхнутись. Адже недарма говорять, що люди на українській землі співають завжди: як в моменти радості так і в хвилини смутку.

Але ж ,звичайно, падати духом не треба. В скрутний наразі час все ж Україна впевнено розвивається в напрямку туристичного відпочинку. Багато людей приїжджає до наших країв щоб насолодитись неописним різнобарв’ям краси Закарпатського (і не лише) краю. Чому про це пишу? Тому що з Мукачева ми рухаємось в обласний центр – чарівне місто Ужгород. Тут проходив світський захід міжнародного масштабу https://www.facebook.com/hashtag/%D1%82%D1%83%D1%80%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F2015?source=feed_text&story_id=519944608183264 Євроцентр Закарпаття -2015. Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв, радушно зустрічав своїх гостей з багатьох районів нашого краю, з-за кордону та різних областей України. Тут нам дали більше простору для представлення народної творчості району та околишніх сіл. «Іршаві» дозволили виступити двічі в рамках виставки.

Перший вихід – безпосередньо під час виставки. Запальні народні танці настільки підняли загальний настрій учасників даного дійства, що навіть сам Геннадій Москаль – голова обласної адміністрації не встояв перед посмішкою солістки ансамблю і закружляв з нею в ритмі коломийки. Танцювального рух, поглинув кожного хто стояв біля палатки Іршавський район.

Вихід другий – відбувся на концертному майданчику. Наш перформанс тут являв собою повну програму – збірку майже всіх вокально-хореографічних творів нашого репертуару. Незважаючи на прохолодну погоду, хмари, і легкий, але доволі пронизливий, вітерець ми виступили так, ніби в наших серцях палала невелика зірка, яка зігрівала і в той же час розливала своє тепло навколишнім гостям; воно давало нам енергію, а ми в свою чергу віддавали її людям, з усвідомленням того, що Україна, без сумніву, одне з найкрасивіших місць у світі і ми гідно представимо це, не лише туристичними маршрутами, якими нашу Батьківщину нагородила природа, а й культурою, яка, певно, найповніше відображається через народ. Народ, який самоусвідомлює себе через фольклор. І цю ідею, на наш погляд підхопив і телеканал Тиса-1, працівники якого фільмували наш виступ і з їх легкої руки ми були в ефірному топ-листі вищезгаданого медіацентру.

Прадовжуючи мандрівку, так не хочеться відходити від теми туризму, здорового і активного способу проведення дозвілля, та відпочинку. А ми й не будем. Тому що наступний пункт призначення нашого ансамблю це санаторій «Боржава» (с. Довге, Іршавського району). Даний комплекс відпочинку в будь-яку пору року, буквально і фактично, переповнений гостями. Умови розташування санаторію дозволяють приймати відпочиваючих будь-коли. Адже тут, в далині від світської суєти, гуркоту машин та загальної швидкоплинності життя, людина не лише відпочиває фізично, оздоровлюється, а й має змогу прислухатись до себе, відсторонитися від щоденних турбот. Та для власного розвитку, для гармонізації власного стану, людині завжди необхідна «їжа» духовного характеру, культурного. Ансамбль «Іршава» дуже часто виступає в цьому закладі. Нас гостинно запрошують, гарно приймають і гості санаторію, що найголовніше, завжди задоволені нашими виступами. Для приїжджих відпочиваючих творчість колективу наче занурення в глибини народної свідомості та душі суспільства. Адже наші номери є збірним, кроскультурним оберемком спадщини предків, що відображає різні епохи, стани суспільства, його розвиток та індивідуальне відношення українця до тих чи інших подій пов’язаних з життям народу. Тому для нас надзвичайно важливою є підготовка до виступу: представлення номерів, їх порядок та тематика – все це важлива робота, яку необхідно робити якісно для найкращого враження для глядача та ознайомлення його з найціннішим і ,можна сказати, інтимним – елементами фольклору рідної землі.

Наприкінці екскурсу ми повертаємось до рідного міста, яке має однойменну назву з народним фольлорним ансамблем, учасником якого є автор цих рядків – Іршава. День міста – одна з можливостей коли ми можемо виступити перед «рідним», своїм глядачем. І цього разу виступ сподобався не лише глядачам, а й приніс колосальне задоволення всім учасникам колективу. Ні в одному місці, де ми гастролювали: будь то Португалія, Італія, Польща, Німеччина, Румунія чи Угорщина - ніде нема такої колоритності та атмосферності дійства як в рідній Іршаві. «Іршаво – Іршаво! Чарівний мій краю!....» - сміливо можна підписатися під цим твердженням, яке починає приспів неофіційного гімну нашого міста. Виходячи на сцену до «свого» глядача, дивлячись в очі людей, які знайомі, спостерігаючи за знайомими та близькими, які із захватом спостерігають за виступом колективу, відчуваєш непідробне естетичне задоволення, духовний підйом та ейфорію. Ансамблю завжди найприємніше виступати в рідному місті, де зародився та розвивався наш колектив. І ,звичайно, величезне спасибі Степану Степановичу Бобику – меру міста, за неоднократні запрошення на різноманітні заходи, які відбуваються в рідній Іршаві.

Часи йдуть, люди міняються, колектив розвивається і вже чверть століття всіма силами відроджує та пропагує народне мистецтво, наш фольклор. З часу заснування «Іршави» його учасники йшли і приходили, оновлювалась концертна програма, солісти, костюми та музичні інструменти. Але незмінною тепер, як і 25 років тому є жага до творчості, бажання дарувати людям мистецтво, яке ніби паросток квітки пробивається через життєві переміни, як добрі так і погані, перероджується, неначе фенікс – з забуття повертається в сьогодення і дивує своєю неповторністю, та продовжує квітувати буйством пісень та танців. В найближчому майбутньому, наш керівник – Надія Мельник-Гудь випустить збірку власних обробок закарпатських народних пісень. І наш ансамбль ще довго буде тим кораблем, який доносить до людей цю незвичну, особливу та неповторну красу людського життя – його фольклор. З ювілеєм «Іршаво» !

Юрій Танько,

учасник ансамблю «Іршава», психолог.